Біологія 10клас



 з/п
Зміст уроку
Біологічний експеримент
Вступ (2 год)
1.
Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
2.
Методи біологічних досліджень. Рівні організації живої природи.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня:
Учень (учениця):
Називає рівні організації живої природи.
Характеризує методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання, моніторинг).
Пояснює зв'язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками.
Розділ І. Молекулярний рівень організації живої природи
Тема 1. Неорганічні речовини (3 год)
3.
Елементний склад організмів. Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи
4.
Роль неорганічних речовин у життєдіяльності організмів: вода.
5.
Роль неорганічних речовин у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні солі.  
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: органогенні елементи; причини ендемічних та екологічних хвороб людини.
Характеризує: біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів; роль води, кисню, мінеральних солей в існуванні живих систем різного рівня;  поняття «гідрофільність», «гідрофобність».
Робить висновки про: єдність елементного складу тіл живої і неживої природи.
Тема 2. Органічні речовини (8 год)
6.
Органічні речовини, що входять до складу організмів. Будова, властивості, роль у життє­діяльності організмів ліпідів
7.
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів моносахаридів та полісахаридів
8.
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів амінокислот і білків
Лабораторна робота №1.  Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей
9.
Роль білків у життєдіяльності організмів. Принципи дії ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.
Лабораторна робота №2.  Вивчення властивостей ферментів
10,
11.
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів нуклеотидів і нуклеїнових кислот
12.
Практична робота №1.  Розв'язування елементарних вправ із транскрипції та реплікації.
13.
Узагальнення. Молекулярний рівень організації живої природи
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: органічні речовини, що входять до складу організмів; біополімери;
Характеризує: властивості та біологічну роль ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів); біологічну роль моносахаридів (рибози, дезоксирибози, глюкози), олігосахаридів (сахарози, лактози); полісахаридів (крохмалю, глікогену, целюлози, хітину), будову, властивості та біологічну роль амінокислот, білків, нуклеотидів, нуклеїнових кислот; структурні рівні організації білків;
Пояснює: роль АТФ в життєдіяльності організмів;  
Спостерігає та описує: властивості органічних молекул; дію ферментів;
Розв’язує:  елементарні вправи з молекулярної біології (моделювання реплікації, транскрипції);
Дотримує правил:техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;
Робить висновки про: єдність хімічного  складу організмів.
Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої природи
Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро (5 год)
14.
Загальний план будови клітини. Методи цитологічних досліджень
15.
Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран (біомембран). Транспорт речовин через мембрани.
16.
Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи
17.
Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду клітин прокаріотів.
18.
Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів
Лабораторна робота №3.  Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: методи вивчення клітин (світлова й електронна мікроскопія); типи організації клітин; функції поверхневого апарату клітин; функції ядра; механізми транспорту речовин через біомембрани.
Наводить приклади про- та еукаріотичних організмів.
Характеризує: клітинну теорію Т.Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; хімічний склад, будову і функції клітинних мембран; будову ядра (ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце); нуклеоїд прокаріотів; будову клітин прокаріотів та еукаріотів.
Пояснює:  керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин; взваємозвязок клітини із зовнішнім середовищем.
Порівнює: поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин; будову клітин рослин, тварин тварин, грибів.
Дотримується правил виготовлення мікропрепаратів.
Застосовує знання про: будову клітин для доказу єдності органічного світу.
Робить висновок: про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.
19.
Складники цитоплазми: цитозоль, цитоскелет та клітинний центр: їх будова і функції.
20.
Гліколіз.  
21.
Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків.  
22.
Практична робота №2 
Розв’язування елементарних вправ із трансляції.
23.
Будова і функції одномембранних органел клітини (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі).
24.
Будова і функції двомембранних органел клітини.   Клітинне дихання.   
25.
Фотосинтез. Значення фотосинтезу.  
26.
Узагальнення та систематизація знань з тем «Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро. Цитоплазма клітини»
27.
Контрольна робота
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: складники цитоплазми; мембранні і немембранні органели і включення клітини; процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини.
Розпізнає компоненти клітин на схемах.
Характеризує: хімічний склад і функціональне значення цитозолю;  роль цитоскелету в  організації рухів у клітині та рухів клітин; роль клітинного центра в організації цитоскелету;будову і функції одно мембранних і двомембранних органел; генетичний код та його значення в біосинтезі білків; процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного дихання.
Пояснює значення: гліколізу, клітинного дихання; значення фотосинтезу, його планетарну роль.
Розв'язує елементарні вправи з трансляції.
Застосовує знання про: вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини; будову клітин для доказу єдності органічного світу.
28.
Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин прокаріотів
29.
Клітинний цикл еукаріотів. Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу.
Лабораторна робота №4.
Будова хромосом
30.
Мітоз.
Лабораторна робота № 5.
Мітотичний поділ клітин
31.
Мейоз.
32.
Обмін речовин і енергії в клітині — енергетичний та пластичний обмін
33.
Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т.Шванна.  
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: положення сучасної клітинної теорії; фази мітозу і мейозу.
Наводить приклади: клітин, що не діляться.
Характеризує: поділ клітин прокаріотів; стадії клітинного циклу еукаріотів; хімічний склад, будову і функції хромосом;  процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; етапи енергетичного обміну; сучасну клітинну теорію; клітинний рівень організації життя.
Пояснює: зв'язок пластичного і енергетичного обміну в клітині.
Порівнює: процеси мітозу і мейозу; обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних та гетеротрофних, аеробних та анаеробних організмів; клітинну теорію Т.Шванна із сучасною клітинною теорією.
Обґрунтовує; подібність і відмінності у будові клітин організмів різних царств живої природи у зв'язку зі способом  їхнього існування.
Застосовує знання про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров'я.
Робить висновок: клітина — елементарна цілісна жива система; у клітинах організмів різних царств живої природи відбуваються подібні процеси обміну речовин.
Розділ ІІІ. Організмовий рівень організації живої природи
Тема 1. Неклітинні форми життя (4 год)
34.
Віруси, їх хімічний склад, будова, життєві цикли
35.
Роль вірусів у природі й житті людини.
36.
Профілактика ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших вірусних захворювань людини.
37.
Пріони.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: неклітинні форми життя.
Наводить приклади захворювань людини, що спричинені вірусами й пріонами.
Характеризує: хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів; механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій; особливості вірусів, їх роль у природі й житті людини; шляхи розповсюдження вірусних захворювань; особливості пріонів.
Пояснює: заходи профілактики вірусних захворювань людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусного гепатиту; заходи профілактики зараження пріонами.
Робить висновок: віруси — неклітинні форми життя, обов'язкові внутрішньоклітинні паразити
Тема 2. Одноклітинні організми (4 год)
38.
Характеристика прокаріотів. Особливості їх організації й життєдіяльності.
39.
Роль бактерій у природі та в житті людини.
40.
Профілактика бактеріальних захворювань людини
41.
Особливості організації і життє­діяльності одноклітинних еукаріотів. Колоніальні одноклітинні організми.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає одноклітинні організми.
Наводить приклади: одноклітинних прокаріотів; одноклітинних рослин, тварин, грибів; колоніальних
одноклітинних організмів.
Характеризує: особливості будови прокаріотів; особливості будови одноклітинних еукаріотів; автотрофні бактерії, гетеротрофні бактерії; аеробні та анаеробні бактерії; явище колоніальності  одноклітинних організмів; відмінності одноклітинних еукаріотів від клітин багатоклітинних організмів.
Пояснює: роль бактерій в екосистемах; значення бактерій у господарчій діяльності людини; засади профілактики бактеріальних захворювань людини; принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних захворювань; роль одноклітинних еукаріотів у виникненні захворювань людини; роль одноклітинних грибів у природі й життєдіяльності людини; роль одноклітинних рослин і тварин у природі.
Застосовує знання про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних захворювань та використанні у господарській діяльності людини.
42.
Багатоклітинні організми без справжніх тканин.
43.
Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.
44.
Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин.   Утворення тканин у тварин.
45.
Будова і функції тканин тварин.
Лабораторна робота №6.
Будова тканин тваринного організму.
46.
Гістотехнології.  
47.
Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність до регенерації.
Лабораторна робота №7. 
Будова тканин рослинного організму.
48.
Органи багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
49.
Колонії багатоклітинних організмів.
50.
Контрольна робота.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: багатоклітинні організми; тканини багатоклітинних організмів; органи рослин і системи органів тварин.
Наводить приклади: застосування гістотехнологій для лікування захворювань людини; колоній багатоклітинних організмів.
Характеризує: стовбурові клітини багатоклітинних організмів; типи тканин тварин (епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м'язові, нервова); типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні, механічні, основні);   регуляцію функцій у рослин; регуляторні системи тварин на прикладі людини (нервову, ендокринну, імунну); тканинний, органний, організмовий рівні організації живої природи.
Пояснює: значення стовбурових клітин багатоклітинних організмів, значення процесу диференціації клітин, утворення тканин і органів; значення процесів регенерації; взаємодію систем регуляції у людини.
Порівнює: організацію багатоклітинних рослин, тварин і грибів; стовбурові та диференційовані клітини.
Застосовує знання:  для оцінки етичних аспектів досліджень у галузі цитотехнологій і гістотехнологій.
Робить висновки про:  принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів.
Узагальнення (2 год)
51,
52
Принципи організації, функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організмового рівнів організації живої природи.



Немає коментарів:

Дописати коментар