№
з/п
|
Зміст уроку
|
Біологічний експеримент
|
Вступ (2 год)
|
||
1.
|
Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими
науками.
|
|
2.
|
Методи біологічних досліджень. Рівні
організації живої природи.
|
|
Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня:
Учень
(учениця):
Називає рівні організації живої
природи.
Характеризує методи біологічних
досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний,
моделювання, моніторинг).
Пояснює зв'язок біології з іншими
природничими і гуманітарними науками.
|
||
Розділ І. Молекулярний рівень організації живої
природи
Тема 1. Неорганічні речовини (3 год)
|
||
3.
|
Елементний склад організмів. Класифікація хімічних елементів за їх
кількістю в організмах: макроелементи,
мікроелементи
|
|
4.
|
Роль неорганічних речовин у життєдіяльності організмів: вода.
|
|
5.
|
Роль неорганічних речовин у життєдіяльності організмів: кисень, мінеральні
солі.
|
|
Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень
(учениця) називає:
органогенні елементи; причини ендемічних та екологічних хвороб людини.
Характеризує: біологічну роль найважливіших
для організму людини хімічних елементів; роль води, кисню, мінеральних солей
в існуванні живих систем різного рівня; поняття «гідрофільність»,
«гідрофобність».
Робить
висновки про: єдність
елементного складу тіл живої і неживої природи.
|
||
Тема 2. Органічні речовини (8 год)
|
||
6.
|
Органічні речовини, що входять до складу організмів. Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів ліпідів
|
|
7.
|
Будова,
властивості, роль у життєдіяльності
організмів моносахаридів та
полісахаридів
|
|
8.
|
Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів амінокислот і білків
|
Лабораторна робота №1. Визначення
деяких органічних речовин та їх властивостей
|
9.
|
Роль білків у життєдіяльності організмів.
Принципи дії ферментів,
їх роль у життєдіяльності організмів.
|
Лабораторна робота №2. Вивчення властивостей ферментів
|
10,
11.
|
Будова,
властивості, роль у життєдіяльності
організмів нуклеотидів і нуклеїнових кислот
|
|
12.
|
Практична робота №1. Розв'язування
елементарних вправ із
транскрипції та реплікації.
|
|
13.
|
Узагальнення. Молекулярний рівень
організації живої природи
|
|
Державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень
(учениця) називає:
органічні речовини, що входять до складу організмів; біополімери;
Характеризує: властивості та біологічну роль
ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів); біологічну роль моносахаридів
(рибози, дезоксирибози, глюкози), олігосахаридів (сахарози, лактози);
полісахаридів (крохмалю, глікогену, целюлози, хітину), будову, властивості та
біологічну роль амінокислот, білків, нуклеотидів, нуклеїнових кислот;
структурні рівні організації білків;
Пояснює: роль АТФ в життєдіяльності
організмів;
Спостерігає
та описує: властивості
органічних молекул; дію ферментів;
Розв’язує: елементарні вправи з молекулярної
біології (моделювання реплікації, транскрипції);
Дотримує
правил:техніки
безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;
Робить
висновки про: єдність
хімічного складу організмів.
|
||
Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої
природи
Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий
апарат. Ядро (5 год)
|
||
14.
|
Загальний план будови клітини. Методи цитологічних досліджень
|
|
15.
|
Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран
(біомембран). Транспорт речовин через мембрани.
|
|
16.
|
Функції та
особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої
природи
|
|
17.
|
Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення
нуклеоїду клітин прокаріотів.
|
|
18.
|
Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів
|
Лабораторна робота №3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Учень
(учениця) називає: методи
вивчення клітин (світлова й електронна мікроскопія); типи організації клітин;
функції поверхневого апарату клітин; функції ядра; механізми транспорту
речовин через біомембрани.
Наводить
приклади про-
та еукаріотичних організмів.
Характеризує: клітинну теорію Т.Шванна і
її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; хімічний склад, будову і
функції клітинних мембран; будову ядра (ядерна оболонка, нуклеоплазма,
ядерний матрикс, хроматин, ядерце); нуклеоїд прокаріотів; будову клітин
прокаріотів та еукаріотів.
Пояснює: керівну роль спадкової
програми у життєдіяльності клітин; взваємозвязок клітини із зовнішнім
середовищем.
Порівнює: поверхневий апарат клітин
бактерій, грибів, рослин і тварин; будову клітин рослин, тварин тварин,
грибів.
Дотримується правил виготовлення
мікропрепаратів.
Застосовує
знання про: будову
клітин для доказу єдності органічного світу.
Робить
висновок: про
загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.
|
||
19.
|
Складники цитоплазми: цитозоль, цитоскелет та клітинний центр: їх будова
і функції.
|
|
20.
|
Гліколіз.
|
|
21.
|
Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків.
|
|
22.
|
Практична робота №2
Розв’язування елементарних вправ із трансляції.
|
|
23.
|
Будова і функції одномембранних органел клітини (гранулярна і гладенька
ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі).
|
|
24.
|
Будова і функції двомембранних органел клітини. Клітинне
дихання.
|
|
25.
|
Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
|
|
26.
|
Узагальнення та систематизація знань з тем «Загальний план будови клітин.
Поверхневий апарат. Ядро. Цитоплазма клітини»
|
|
27.
|
Контрольна робота
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Учень (учениця) називає: складники цитоплазми;
мембранні і немембранні органели і включення клітини; процеси, які
відбуваються в цитоплазмі клітини.
Розпізнає компоненти клітин на схемах.
Характеризує: хімічний склад і функціональне значення
цитозолю; роль цитоскелету в організації рухів у клітині та рухів
клітин; роль клітинного центра в організації цитоскелету;будову і функції
одно мембранних і двомембранних органел; генетичний код та його значення в
біосинтезі білків; процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного
дихання.
Пояснює значення: гліколізу, клітинного дихання; значення
фотосинтезу, його планетарну роль.
Розв'язує елементарні вправи з трансляції.
Застосовує знання про: вплив факторів зовнішнього
середовища на клітини для профілактики захворювань людини; будову клітин для
доказу єдності органічного світу.
|
||
28.
|
Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин
прокаріотів
|
|
29.
|
Клітинний цикл еукаріотів. Хімічний склад і будова хромосом на різних
стадіях клітинного циклу.
|
Лабораторна робота №4.
Будова хромосом
|
30.
|
Мітоз.
|
Лабораторна
робота № 5.
Мітотичний поділ клітин
|
31.
|
Мейоз.
|
|
32.
|
Обмін речовин і енергії в клітині — енергетичний та
пластичний обмін
|
|
33.
|
Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення
клітинної теорії Т.Шванна.
|
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: положення сучасної клітинної
теорії; фази мітозу і мейозу.
Наводить приклади: клітин, що
не діляться.
Характеризує: поділ клітин прокаріотів; стадії
клітинного циклу еукаріотів; хімічний склад, будову і функції хромосом;
процеси мітозу та мейозу в еукаріотів; етапи енергетичного обміну; сучасну
клітинну теорію; клітинний рівень організації життя.
Пояснює: зв'язок пластичного і енергетичного обміну в
клітині.
Порівнює: процеси мітозу і мейозу; обмін речовин і енергії в
клітинах автотрофних та гетеротрофних, аеробних та анаеробних організмів;
клітинну теорію Т.Шванна із сучасною клітинною теорією.
Обґрунтовує; подібність і відмінності у будові клітин організмів
різних царств живої природи у зв'язку зі способом їхнього існування.
Застосовує знання про процеси життєдіяльності
клітини для збереження здоров'я.
Робить висновок: клітина — елементарна цілісна жива
система; у клітинах організмів різних царств живої природи відбуваються
подібні процеси обміну речовин.
|
||
Розділ ІІІ. Організмовий рівень організації живої
природи
Тема 1. Неклітинні форми життя (4 год)
|
||
34.
|
Віруси, їх
хімічний склад, будова, життєві цикли
|
|
35.
|
Роль
вірусів у природі й житті людини.
|
|
36.
|
Профілактика
ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших вірусних захворювань людини.
|
|
37.
|
Пріони.
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Учень (учениця) називає: неклітинні форми життя.
Наводить приклади захворювань людини, що спричинені
вірусами й пріонами.
Характеризує: хімічний
склад, будову та життєвий цикл вірусів; механізми проникнення
вірусів у клітини людини, тварин, рослин,
бактерій; особливості вірусів, їх роль у природі й житті людини; шляхи
розповсюдження вірусних захворювань; особливості пріонів.
Пояснює: заходи профілактики вірусних захворювань людини,
зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусного гепатиту; заходи профілактики зараження
пріонами.
Робить висновок: віруси — неклітинні форми життя,
обов'язкові внутрішньоклітинні паразити
|
||
Тема 2. Одноклітинні організми (4 год)
|
||
38.
|
Характеристика
прокаріотів. Особливості їх організації й життєдіяльності.
|
|
39.
|
Роль бактерій у природі та в житті людини.
|
|
40.
|
Профілактика бактеріальних захворювань людини
|
|
41.
|
Особливості організації і життєдіяльності
одноклітинних еукаріотів. Колоніальні одноклітинні організми.
|
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
Учень (учениця) називає одноклітинні організми.
Наводить приклади: одноклітинних прокаріотів;
одноклітинних рослин, тварин, грибів; колоніальних
одноклітинних організмів.
Характеризує: особливості будови прокаріотів;
особливості будови одноклітинних еукаріотів; автотрофні бактерії,
гетеротрофні бактерії; аеробні та анаеробні бактерії; явище
колоніальності одноклітинних організмів; відмінності одноклітинних
еукаріотів від клітин багатоклітинних організмів.
Пояснює: роль бактерій в екосистемах; значення бактерій у
господарчій діяльності людини; засади профілактики бактеріальних захворювань
людини; принципи застосування антибіотиків у лікуванні бактеріальних
захворювань; роль одноклітинних еукаріотів у виникненні захворювань людини;
роль одноклітинних грибів у природі й життєдіяльності людини; роль
одноклітинних рослин і тварин у природі.
Застосовує знання про процеси життєдіяльності
бактерій для профілактики інфекційних захворювань та використанні у
господарській діяльності людини.
|
||
42.
|
Багатоклітинні
організми без справжніх тканин.
|
|
43.
|
Багатоклітинні
організми зі справжніми тканинами.
|
|
44.
|
Стовбурові
клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення
тканин у тварин.
|
|
45.
|
Будова і
функції тканин тварин.
|
Лабораторна робота №6.
Будова тканин тваринного організму.
|
46.
|
Гістотехнології.
|
|
47.
|
Утворення, будова і функції тканин рослин, їх
здатність до регенерації.
|
Лабораторна робота №7.
Будова тканин рослинного організму.
|
48.
|
Органи
багатоклітинних організмів. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
|
|
49.
|
Колонії
багатоклітинних організмів.
|
|
50.
|
Контрольна робота.
|
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
Учень (учениця) називає: багатоклітинні організми; тканини
багатоклітинних організмів; органи рослин і системи органів тварин.
Наводить приклади: застосування гістотехнологій для
лікування захворювань людини; колоній багатоклітинних організмів.
Характеризує: стовбурові клітини багатоклітинних
організмів; типи тканин тварин (епітеліальні, тканини внутрішнього
середовища, м'язові, нервова); типи тканин рослин (твірні, покривні,
провідні, механічні, основні); регуляцію функцій у рослин;
регуляторні системи тварин на прикладі людини (нервову, ендокринну, імунну);
тканинний, органний, організмовий рівні організації живої природи.
Пояснює: значення стовбурових клітин багатоклітинних
організмів, значення процесу диференціації клітин, утворення тканин і
органів; значення процесів регенерації; взаємодію систем регуляції у людини.
Порівнює: організацію багатоклітинних рослин, тварин і грибів;
стовбурові та диференційовані клітини.
Застосовує знання: для оцінки етичних аспектів
досліджень у галузі цитотехнологій і гістотехнологій.
Робить висновки про: принципи організації та
функціонування багатоклітинних організмів.
|
||
Узагальнення (2 год)
|
||
51,
52
|
Принципи
організації, функціонування і властивості молекулярного, клітинного,
організмового рівнів організації живої природи.
|
Біологія 10клас
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар